22 травня 2018 р. відбулося чергове засідання Громадської ради при Державній службі України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі — Громадська рада). Під час заходу учасники розглянули низку чутливих питань, зокрема щодо шляхів покращення іміджу фармацевтичного сектору України, кваліфікаційних вимог до завідувача аптеки на селі, реклами лікарських засобів та ін. До речі, каденція поточного складу Громадської ради добігає кінця й найближчим часом буде сформовано ініціативну групу з підготовки установчих зборів.

Привітавши членів Громадської ради, Тетяна Котляр, голова правління ГС «Всеукраїнська фармацевтична спілка «ФАРМУКРАЇНА», голова Громадської ради, запропонувала розглянути питання щодо соціальної спрямованості фармацевтичного бізнесу та підвищення престижу фармацевтичних професій.
Т. Котляр зауважила, що громадські діячі, які працюють у фармацевтичному секторі, активно спілкуються зі ЗМІ і надають фахові коментарі, але, не дивлячись на це, ефір наповнюється неправдивими даними щодо стану фармацевтичного ринку, зокрема стосовно величезної кількості фальсифікату, високої вартості ліків порівняно з країнами ЄС тощо. Цю проблему потрібно вирішувати.

З цього приводу Володимир Руденко, директор ГС «АПАУ», повідомив, що, дійсно, до нього часто звертаються журналісти з проханням прокоментувати ті чи інші соціально важливі питання, пов’язані з діяльністю операторів фармацевтичного ринку. «Коментарі, які я надаю журналістам ЗМІ, відповідають моїм професійним переконанням та реальній ситуації на ринку, і я не розумію, звідки беруться публічні заяви про 50% фальсифікату», — наголосив спікер.

На сьогодні близько 70% упаковок лікарських засобів, що купують українські споживачі, — вітчизняного виробництва. Якщо б дійсно на ринку був наявний фальсифікат у такій кількості, то це б однозначно відчули виробники, у першу чергу вітчизняні. «Спілкуючись з представниками компаній — виробників лікарських засобів, я цікавився, чи є у них інформація щодо величезної кількості фальсифікату на українському фармринку? Відповідь наступна — фармацевтичні виробники інвестують не лише у виробництво, а й у систему забезпечення якості, торгові марки, власний імідж; вони створюють робочі місця та сплачують податки. Вони відстежують ситуацію на ринку, адже саме виробники не зацікавлені в наявності на ринку фальсифікату. На моє переконання, єдиний шлях потрап¬ляння фальсифікованих ліків до аптечного закладу — це змова між постачальником таких ліків та працівником аптеки. Але ж працівник аптеки багато підробок реалізувати не може, тому частка фальсифікату на ринку України насправді дуже мала. Усе це я постійно пояснюю українським ЗМІ», — зазначив громадський діяч.

Т. Котляр запропонувала членам Громадської ради та всім небайдужим професіоналам подумати, яким чином можна запобігати розповсюдженню неправдивої інформації, яка наносить величезну шкоду іміджу фармацевтичної галузі. Внаслідок цього споживачі втрачають довіру до сумлінних операторів фармринку та системи охорони здоров’я в цілому. Зрозуміло, що це лише сприяє поширенню самолікування.

На думку голови Громадської ради, виправити ситуацію можна, якщо об’єднати зусилля суб’єктів ринку та органів влади, зокрема Держлікслужби, адже саме цей орган здійснює контроль якості та зупиняє обіг фальсифікату на ринку. Як, наприклад, діє МОЗ України в разі розповсюдження неправдивої інформації? Нещодавно деякі ЗМІ повідомили про масові звільнення лікарів Київського центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Міністерство швидко відреагувало на цей фейк, розмістивши на своєму сайті спростування та реальні показники щодо звільнення та прийому на роботу лікарів. Крім того, МОЗ України має власну сторінку в соціальній мережі facebook, яка активно напов¬нюється інформацією. На сторінку підписані десятки тисяч людей. Керівники Міністерства часто надають коментарі та інтерв’ю різним ЗМІ, інформуючи населення щодо ініціатив, які наразі реалізуються у сфері охорони здоров’я. Тобто МОЗ України здійснює ефективну роз’яснювальну роботу в інформаційному просторі.

Відповідно, має бути налагоджено інформування й щодо фармацевтичного сектору. Тобто якщо наприклад окремі ЗМІ починають розповсюджувати фейк щодо 50% фальсифікату на українському фармринку, то Держлікслужба має спростовувати цю інформацію та активно поширювати це спростування, так само, як це робить МОЗ України.

З цього приводу Микола Холоденко, начальник відділу комунікацій та міжнародних відносин Держлікслужби, пояснив, що на сайті служби наявна інформація щодо реальної кількості виявленого фальсифікату, неякісної, субстандартної та сумнівної продукції. При цьому Держлікслужба не рахує фальсифікат у відсотках. Вирахувати його неможливо, тому зрозуміло, що інформація стосовно певної частки фальсифікату на українському фармринку, яку розповсюджують окремі ЗМІ, спотворена. І коли ЗМІ звертаються до Держлікслужби з проханням прокоментувати, чи дійсно в Україні реалізується багато фальсифікату, то служба надає реальну інформацію.

У свою чергу, Людмила Федорова, кандидат фармацевтичних наук, президент обласної громадської організації «Чернігівська ліга фармацевтів», зазначила, що встановити, чи є лікарський засіб фальсифікованим, можна лише після експертизи. Як відомо, перевірки суб’єктів фармацевтичного ринку поновлені нещодавно, а до цього діяв мораторій. Зрозуміло, що в умовах мораторію Держлікслужбі було дуже складно виявляти фальсифікат. На думку науковця, фахівці фармацевтичного ринку мають пояснювати суспільству, що встановити, чи є препарат фальсифікованим, можна лише після спеціалізованої експертизи, яку здійснює Держлікслужба.

На завершення обговорення цього питання голова Громадської ради попросила учасників засідання надати пропозиції щодо шляхів покращення іміджу української фармації. «В Україні починаються передвиборчі перегони, й нас знову звинувачуватимуть у реалізації фальсифікату. Ми маємо діяти на упередження», — наголосила Т. Котляр.

Лариса Просяник, голова правління ГО «Віннницька обласна асоціація фармацевтів «Кум Део (З Богом)», повідомила, що керівників аптечних закладів, які розташовані в сільській місцевості, хвилює питання щодо кваліфікаційних вимог до завідувача аптечного закладу на селі. Нині відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) (далі — Ліцензійні умови) для аптек, розташованих у селах, селищах та селищах міського типу, посади завідувача аптеки, заступника завідувача аптеки можуть займати особи, що мають документ про вищу освіту не нижче першого (бакалаврського) рівня за спеціальністю «Фармація». Натомість знайти фахівця з вищою освітою для роботи в сільській місцевості дуже складно. Тому представники громадських організацій зверталися відкритим листом від 03.05.2017 р. до Валентина Черниха, на той час ректора Національного фармацевтичного університету, з проханням підтримати ініціативу професійної спільноти щодо внесення відповідних змін до Ліцензійних умов. Проте відповіді на цей лист так і не надійшло, а проблема залишається невирішеною.

У свою чергу, Т. Котляр пояснила, що відповідні вимоги до кваліфікації завідувачів аптек у сільській місцевості, які містять Ліцензійні умови, відповідають вимогам Закону України «Про вищу освіту». Зрозуміло, що 2 міс, передбачені Ліцензійними умовами для приведення господарської діяльності у відповідність із ними, — недостатній термін для вирішення проблеми з кваліфікацією завідувачів аптечних закладів у сільській місцевості. Але, на жаль, органи влади ігнорують звернення Громадської ради щодо означеного питання.

Л. Федорова повідомила, що на сьогодні державні вищі навчальні заклади здатні забезпечити потребу в бакалаврах за спеціальністю «Фармація» лише на 10%. Проте приватні навчальні заклади вже почали заповнювати цей пробіл — вони активно приймають на навчання за згаданою спеціальністю, й вартість такого навчання, за словами науковця, сягає 17 тис. грн. на рік.
Зі свого боку, зазначимо, що, запроваджуючи певні вимоги щодо кваліфікації персоналу, органи влади повинні оцінити реальні можливості суб’єктів ринку. Для того щоб підготувати фахівця з вищою освітою та не нижче першого (бакалаврського) рівня за спеціальністю «Фармація», потрібно декілька років та фінансові ресурси.

Таким чином, запровадження нових кваліфікаційних вимог для завідувачів аптечних закладів на селі без достатнього перехідного періоду несе суттєві ризики для мешканців сільської місцевості. Якщо з об’єктивних причин власник аптечного закладу, розташованого в селі, не зможе знайти фахівця з вищою освітою на посаду завідувача, то такий заклад буде позбавлений ліцензії. На сьогодні питання медикаментозного забезпечення населення розглядаються Урядом як пріоритетні. Відтак Громадська рада вчергове закликає компетентні органи влади сприяти вирішенню означеної проблеми через внесення відповідних змін до Ліцензійних умов.

Світлана Буніна, виконавчий директор Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України (далі — ООРММПУ), повідомила, що 10 травня поточного року Уряд ухвалив постанову № 342 «Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)».

За словами доповідача, ООРММПУ долучалося до обговорення проекту цього документа. До моменту затвердження він містив положення, яке зобов’язувало всі центральні органи виконавчої влади привести власні документи у відповідність із цією постановою. Але в редакції документа, яку ухвалено Урядом, це положення зникло. На думку членів ООРММПУ, відсутність даного положення може призвести до того, що всі суб’єкти фармацевтичного ринку будуть віднесені до високого ступеню ризику, та їх перевірятимуть щорічно. Пані Буніна запропонувала Громадській раді звернутися до Держлікслужби з проханням створити робочу групу з опрацювання критеріїв, за якими оцінюватиметься ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб’єктів фармацевтичного ринку.

З цього приводу Т. Котляр зазначила наступне. Методики, затверджені постановою КМУ від 10 травня 2018 р. № 323, призначені для цент­ральних органів виконавчої влади, які здійснюють заходи контролю. Відповідно, Держлікслужба повинна розробити за затвердженою методикою проект критеріїв, за якими оцінюватиметься ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб’єктів фармацевтичного ринку, та оприлюднити його на своєму сайті. Після цього суб’єкти ринку зможуть їх обговорювати та надавати пропозиції.

М. Холоденко повідомив, що каденція цієї Громадської ради добігає кінця. Він нагадав, що 22 вересня 2016 р. у Держлікслужбі відбулися установчі збори Громадської ради, а 27 вересня наказом Держлікслужби затверджено її персональний склад. Відтак до 22 вересня 2018 р. має бути обрана ініціативна група з підготовки установчих зборів зі створення Громадської ради при Держлікслужбі. Ініціативна група прийматиме документи від кандидатів на членство у Громадській раді, аналізуватиме їх і впродовж 2 міс вона повинна призначити дату установчих зборів. Як правило, до складу ініціативної групи входять члени Громадської ради, її склад затверджується наказом Держлікслужби.

Відповідно, наступне засідання Громадської ради, на якому буде запропоновано склад ініціативної групи, має відбутися до 22 липня. Учасники засідання вирішили провести його 10 липня.

За матеріалами Аптека.