6 березня 2019 року Кабінет Міністрів України затвердив Національний План дій боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів. Це означає, що протягом найближчих років Україна зробить кроки для забезпечення раціонального використання протимікробних препаратів у медицині, ветеринарній медицині, харчовій промисловості відповідно до кращих світових та європейських практик.

Антибіотики, протигрибкові препарати та інші протимікробні засоби перестають діяти, бо через надмірне і необґрунтоване вживання таких ліків мікроорганізми виробляють своєрідний “імунітет”: вони змінюються і стають нечутливими до ліків. Фактично з’являються нові модифікації збудників інфекцій, які неможливо вилікувати протимікробними препаратами. Внаслідок цього вже сьогодні гинуть люди у всьому світі. Ця проблема уже визнана однією із загроз людству.

Одними з основних причин такої ситуації є самолікування (коли люди лікуються протимікробними препаратами, зокрема антибіотиками, коли їх не потребують) та використання антибіотиків у тваринництві. Тобто  безвідповідальне та необґрунтоване використання таких ліків викликає розвиток стійкості мікроорганізмів до протимікробних препаратів. Наприклад, опитування ВООЗ показало, що 64% людей помилково вважають, що застуди і грип можна лікувати антибіотиками. Насправді антибіотики не лікують від інфекцій, що викликані вірусами. Їх застосовують лише при вторинній бактеріальній інфекції.

Щоб подолати цю проблему, Міністерство охорони здоров’я разом з іншими міністерствами до кінця  2020 року розробить низку нормативно-правових актів. Що зміниться:
    • Посилиться контроль за рецептурним відпуском антибіотиків в аптечній мережі.  
    • Буде обмежено застосування протимікробних препаратів в якості стимуляторів росту у тваринництві, птахівництві та рослинництві.
    • Медики і ветеринари отримають чіткі інструкції, що допоможуть мінімізувати ризики невиправданого використання протимікробних препаратів.
    • Впровадиться дієва системи епідеміологічного нагляду за антимікробною резистентністю, Україна долучиться до загальноєвропейської мережі. Будуть впроваджені заходи з інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я та підходи щодо підготовки фахівців в медичній та немедичній галузях з питань раціонального використання протимікробних препаратів.
    • Здійснюватиметься моніторинг резистентності ВІЛ- інфекції/СНІД.
    • Методи лабораторної діагностики і підходи до проведення досліджень з метою визначення стійкості до протимікробних препаратів відповідатимуть стандартам Європейського Союзу.
    • Українські науковці разом з європейськими колегами проводитимуть дослідження аспектів протимікробної резистентності та новітніх методів діагностики.

План розробило МОЗ України разом з фахівцями Центру громадського здоров’я.

Реалізація Національного Плану дій боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів дозволить поліпшити ефективність профілактики та лікування інфекційних і паразитарних хвороб, знизити тяжкість та тривалість перебігу цих хвороб, знизити смертність, пов’язану з поширенням мікроорганізмів, стійких до протимікробних препаратів.

В 2018 році ВООЗ опублікувала перші дані епіднагляду щодо стійкості до протимікробних препаратів, які свідчать про високий рівень стійкості до антибіотиків ряду серйозних бактеріальних інфекцій, в країнах як з високим, так і з низьким рівнем доходів.

За даними Глобальною системою нагляду за стійкістю до протимікробних препаратів (Global Antimicrobial Surveillance System - GLASS) у приблизно 500 тисяч осіб з 22 країн виявлено інфекції, стійкі до антибіотиків. Серед резистентних збудників найбільш поширені Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Staphylococcus aureus і Streptococcus pneumoniae, за ними слід Salmonella spp.

Серед пацієнтів з підозрою на інфекцію системи кровообігу стійкість до щонайменше одного з найбільш широко використовуваних антибіотиків в різних країнах коливається від нуля до 82%. Стійкість до пеніциліну, який широко застосовується для лікування пневмонії, серед країн, включених в доповідь, варіює від нуля до 51%. Стійкості до ципрофлоксацину при лікуванні інфекцій сечової системи, викликаних кишковою паличкою, становить від 8% до 65%.

За даними ВООЗ, тільки в країнах Європейського Союзу вартість лікування хвороб, що спричинені резистентними мікроорганізмами, оцінюється приблизно в 1,5 млрд євро на рік. Експерти Світового Банку попереджають, що до 2050 року інфекційні хвороби, викликані стійкими до антибіотиків мікроорганізмами, можуть викликати глобальний економічний збиток, порівняний із фінансовою кризою 2008 року.

За матеріалами www.kmu.gov.ua